м. Чернігів,
вул. П'ятницька, 69
тел./факс: (0462) 727-135
chng.rp@darg.gov.ua

Форма контакту


Символіка Держкомрибгоспу

НОВИНИ ЧЕРНІГІВСЬКОГО РИБООХОРОННОГО ПАТРУЛЯ / Філателістам у колекцію! Водні біоресурси на Українських марках.

 Власні поштові марки в Україні вперше з'явилися в часи створення незалежної Української держави в 1918 р. Після цього, більш 70 років Україна жила без власних марок, хоча ще 1947 р. УРСР стала членом Всесвітнього поштового союзу. Лише з 1991 р. в Україні почали друкуватися власні марки незалежної держави.

Пропонуємо завзятим колекціонерам любителям марки з тематикою водних біоресурсів України

Зчіпка Спільний випуск "Україна – Казахстан"

Дата випуску 06-09-2002

Автор Оксана Тернавська, Данияр Мухамеджанов

Тираж 172 000

Каспійський тюлень (Нерпа каспійська) -  один з найменших представників родини тюленеві. Цей вид нерп унікальний тим, що поширений виключно у Каспійському морі. Не зовсім зрозуміло, яким чином ці тюлені потрапили у внутрішню материкову водойму, ізольовану він інших місць існування нерп. Одна з поширених гіпотез стверджується, що нерпи потрапили у Каспій за часів четвертинного періоду, з півночі, разом із талими водами покривного льодовика. Дорослі особи мають приблизно 1,5 м в довжину і важать близько 86 кг, самці зазвичай більші за самок. Каспійська нерпа живиться водними тваринами: короповими, бичками  і ракоподібними. Також нерпи заходять до гирл річок, де живиться коропами, пліткою і судаком.

Білуга Чорноморська -  Білу́га - вид анадромних риб родини осетрових.

Білуга -  прохідна риба; для нересту вона заходить далеко у річки (до 1000 км). Відкладає до 1,5 млн. ікринок. Мальки білуги скочуються в море. Живиться білуга рибою, а її молодь - різними безхребетними(молюсками, ракоподібними тощо).

Використовуються м'ясо та ікра білуги.

У викопному стані білуга відома з нижнього пліоцену (Одеса). Довжина тіла може сягати 5 м, вага - 1000 кг (зазвичай ловлять особин до 2,5 м і до 200–300 кг). Як виняток, за непідтвердженими даними, зустрічались особини до 2 т і 9 м завдовжки, якщо ці відомості вірні, то білугу можна вважати найбільшою великою прісноводною рибою Земної кулі. Тривалість життя до 100 років. В Україні зустрічається в північно-західних і північній частинах Азовського моря, біля берегів Криму і в північно-західних частині Чорного моря. За способом живлення білуга - хижак, який живиться переважно рибою. Починає хижачити ще мальком в річці. У морі живиться переважно рибою: оселедці, тюлька, бички тощо, не нехтує і молюсками. Білуга, як і інші осетрові, може нереститися багато разів у житті. Після нересту скочується назад у море. Нерестові міграції відбуваються двічі на рік: навесні (друга половина березня - квітень, при температурі води 4-5°C), і восени (вересень - листопад) - нерестує навесні наступного року.

Основна частина чорноморської популяції білуги йде на нерест в основному в Дунай, Дніпро та Дністер, поодинокі особини заходять у Південний Буг. У Дніпрі великих особин (до 300 кг) іноді ловили в районі порогів (ділянка Дніпра між сучасними Дніпропетровськом та Запоріжжям), а екстремальні заходи відзначались у Києві і вище: по Десні білуга доходила до села Вишеньки, а по Сожу - до Гомеля, де в 1870-х рр. була спіймана особина вагою 295 кг. Статевої зрілості каспійські самці білуги досягають у 13-18 років, а самки - у 16-27 (переважно в 22-27) років. Плодючість білуги, в залежності від розмірів самки, становить від 500 тис. до мільйона (у виняткових випадках- до 5 мільйонів) ікринок.

У існує фразеологізм «ревіти білугою», який, однак, не має відношення до цієї рибі і пов'язаний з гучними звуками, які видає ссавець білуха. У XIX столітті були поширені два варіанти написання назви цієї тварини: «білуха» і «білуга».

 Зчіпка Червона книга України. «Баклан довгоносий. Морська свиня»  

Дата випуску 14-06-2002

Автор Геннадій Кузнєцов

Баклан довгоносий (Бакла́н чубатий) вид птахів з родини бакланових. Вид політипного роду; один з 3-х видів роду в фауні України. Довжина тіла – 65-80 см, розмах крил - 90—105 см, маса тіла - 1,7 - 2,1 кг.

В Україні рідкісний гніздовий птах зустрічається на морському узбережжі Криму (півострів Тарханкут, південне узбережжя, південь Керченського півострова, на о. Зміїний. У Європі чисельність становить 75 - 81 тис. пар. У Криму гніздиться близько 850-900 пар, у тому числі бл. 500 пар на Тарханкуті. Чубаті баклани харчуються переважно рибою (бички, піщанка, атеринка смаріда, губанові та ін.), рідко дрібними ракоподібними).

 

Морська свиня (Азо́вка, азовський дельфін, питун) - єдиний представник китоподібних в Азовському морі.

Цей підвид поширений в Азовському, Чорному морях. Вузькоареальний реліктовий підвид. Цього дельфіна називають "морською свинею" через товстий, до чотирьох сантиметрів, шар підшкірного жиру і галасливе дихання, подібне до «хрюкання». Довжина дорослих тварин досягає, як правило, лише 1,3-1,5 метра при вазі близько 30 кг. Найменший дельфін у Чорному морі. Від інших дельфінів азовка легко відрізняється короткою головою із закругленою притупленою мордою. Спинна сторона тіла темно-сіра, іноді майже чорна, черевна - світла. У територіальних водах України збереглося, ймовірно, не більше 1000 особин. Трапляється невеликими групами.

Живиться придонною (бички) та пелагічною (атерина, хамса) рибою, креветками та іншими безхребетними організмами, поглинаючи їх у дна подібно пилососа. Денний раціон дорослої особини становить близько 3-5 кг. За їжею морські свині можуть пірнати на глибину 50-75 м, максимально затримуючись під водою до 6 хвилин і розвиваючи граничну швидкість до 22 км на годину. На відміну від інших чорноморських дельфінів, азовки, в природних умовах з води не вистрибують. Над поверхнею моря вони з'являються лише невеликою частиною голови і спини, як би перекочуючись без бризок і сплесків. Статевої зрілості досягає у 3- 4 роки.

 Блок «Чорне море»

Дата випуску 19-10-2001

Автор Олександр Кошель

Формат(мм) 115x90

Захист в УФ променях світяться морські хвилі, контур дельфіна, елементи малюнка морського коника; мікротекст на полі блока "О. Кошель"

Тираж 50 000.

Морський коник – рід риб родини Морські голки. Містить щонайменш 32 види, поширених в тропічних та помірних морях всього світу. До Червоної книги України занесений Морський коник довгокрилий. В Україні трапляється в західних і південно - західних частинах Азовського і північно - західних частинах Чорного морів та в Керченській протоці, частіше біля берегів Криму.

 Чисельність невідома. Майже зник в рекреаційних зонах. Морський коник – це морська риба прибережної зони відкритих ділянок моря чи заток, з’єднаних з відкритим морем. Уникає опріснених або солонуватих вод. Зустрічається на глибині 5–15 м і глибше, але обов’язково серед підводної рослинності. Тримається поодинці, під час розмноження утворює скупчення. У літній і зимовий час відкочовує на глибину, а навесні і восени підходить на мілководдя. Статевої зрілості досягає вже в 2 роки, при довжині тіла 7–8 см. Розмноження відбувається з травня до вересня.

Морські коники є яйцеживородними та єдиними відомими тваринами, у яких вагітніє та народжує потомство самець, а не самиця.

Морські коники названі так за свій зовнішній вигляд, верхня частина їх тіла нагадує голову коня. Хоча це риби, вони не мають лусок , а лише тонку шкіру, натягнуту між рядом кістяних пластин, що розташовані у вигляді кілець уздовж тіла. Кожний вид має характерне для нього число цих пластин. Морські коники плавають у вертикальному положенні, на відміну від горизонтального руху більшості риб. Також вони мають «корону» на голові, характерної форми для кожного виду. Вони плавають дуже повільно, переважно використовуючи спинний плавець, що швидко коливається, та нагрудні плавці, що використовуються ними для повороту. Саме через повільний рух у воді вони змушені ховатися в природних укриттях, обвиваючись навколо них за допомогою свого хвоста. Їх довгі хоботки використовуються для засмоктування їжі, а їх очі можуть рухатися незалежно на кожній стороні голови, подібно до очей хамелеона. Харчуються вони невеликими ракоподібними, дрібною рибою та планктоном.

Коли самець і самиця проявляють взаємний інтерес один до одного на початку шлюбного сезону, вони часто змінюють колір, плавають поруч, тримаючись разом хвостами або тримаючись за одне стебло водоростей та коливають в унісон, здійснюючи так званий «передшлюбний» танець. Цей танець поступово переходить у «справжній шлюбний танець», що триває біля 8 годин, протягом яким самець прокачує воду через яєчну порожнину свого тіла, розширюючи та прочищаючи її, демонструючи самці її привабливу порожнечу. Коли яйця в організмі самиці досягають зрілості, вона та її самець спаровуються, дрейфуючи разом за межі зарощів, часто у спіральному русі. Протягом цього руху самиця вставляє свій яйцекладний орган в яєчну порожнину самця, відкладаючи свої яйця, які автоматично запліднюються самцем. Самець виділяє сперму в навколишню воду, а не безпосередньо в яєчну порожнину. В більшості випадків вагітність триває від двох до трьох тижнів.

Коли самиця відкладає від кількох десятків до кількох тисяч яєць в порожнину самця, її тіло звужується, а тіло самця роздувається. Після цього обидва морських коника повертаються до заростей, а самиця залишає самця. Вважається, що відносно довга і складна поведінка залицяння призначена синхронізувати рух обох партнерів, таким чином, що самець готовий прийняти яйця, коли самиця готова їх відкласти. Організм самця не постачає поживних речовин до яєць, хоча постачає кисень та гарантує контрольовані умови «висиджування», такі як солоність середовища. Мальки вилуплюються в порожнині самця та народжуються живими. Протягом вагітності самця, його партнер щоденно відвідує його, надаючи «ранкові привітання». Самиця плаває поруч із самцем протягом 6 хвилин, її поведінка нагадує передшлюбний танець. Обидва партнери змінюють колір, обвиваються хвостами разом або навколо стебел водоростей. Після цього самиця залишає самця до наступного ранку.

Самець народжує від 5 до 2 тис. мальків за раз, залежно від виду. Під час народження самець здійснює м'язові скорочення, виштовхуючи мальків зі своєї порожнини. Зазвичай народження відбувається вночі, а вже вранці, коли повертається самиця, самець готовий отримати нову порцію яєць. Подібно до більшості риб, морські коники не доглядають за своїм потомством після народження. Мальки часто стають жертвами хижаків або можуть загинути в морських течіях, які відносять їх далеко від рідних заростей  або у райони з несприятливими температурами. Зазвичай не більш як 5 мальків з тисячі досягають статевої зрілості, що пояснює велике число яєць.

 

Дельфін звичайний (білобочка) - Середній за розмірами дельфін довжиною до 1,6–2,2 м і масою в межах від від 60 до 120 кг (в Чорному морі). Морський пелагічний вид, що уникає мутної та опрісненої прибережної води, для якого характерні сезонні переміщення по Чорному морю. Тримається невеликими зграйками, як правило, подалі від берегів. Пірнає на глибину до 150 м. При великій концентрації риби може утворювати скупчення до сотні особин. Живиться як пелагічними (хамса, шпрот), так і придонними рибами, а також ракоподібними, молюсками. Статевої зрілості достигає приблизно в 10 років. Спарюється навесні. Вагітність триває біля року. Протягом більш ніж півроку самка годує малят молоком. Припускається 1–2-літний цикл розмноження.

З давніх часів дельфін вважається істотою, яка живе в двох стихіях, морській та повітряній. Він служить сполучною ланкою між земним і небесним і є царем риб, рятівником людей, які зазнали корабельної аварії, переважатиме душ в потойбічному світі. Дельфін - це алегорія порятунку, натхненна древніми легендами, які зображують його як друга людини. Він символізує море, морську силу, безпеку і швидкість, свободу, благородство, любов.

Міфи багатьох народів говорять про дельфіна як про істоту божественну, що володіє даром пророцтва, здатному одним стрибком вилетіти з води і досягти неба, щоб зайняти своє місце серед сузір'їв. У грецькій міфології дельфіни часто супроводжують богів - Афродіту, Посейдона, Аполлона, Діоніса. Сузір'я Дельфіна відоме з античності, включене до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». У Стародавній Греції сузір'я асоціювали із історією про поета Аріона, який рятуючись від розбійників стрибнув із корабля в море та був врятований дельфінами.

У християнській символіці дельфін ототожнюється з Ісусом Христом як творцем і рятівником, з воскресінням і порятунком. Дельфін з якорем або кораблем уособлює церкву, ведену Христом. У християнстві цей символ іноді заміняє ковчег порятунку і відродження. Дельфін, пронизаний тризубом або прикутий до якоря, означає розп'ятого Христа.

 Марка « Я Рибка золота» 

Серія «Знаки зодіаку»

Дата випуску 18-01-2008

Автор Автор робіт "Знаки зодіаку" Євгенія Гапчинська. Дизайн марок Наталі Андрійченко

Формат(мм) 28x40

 

Тираж 200 000