м. Чернігів,
вул. П'ятницька, 69
тел./факс: (0462) 727-135
chng.rp@darg.gov.ua

Форма контакту


Символіка Держкомрибгоспу

НОВИНИ ЧЕРНІГІВСЬКОГО РИБООХОРОННОГО ПАТРУЛЯ / Що таке нерест та його вплив на розвиток рибної галузі.

        

       Нерест – особливий та надзвичайно важливий період у житті риби, адже починається їх розмноження. Від того, як успішно мине нерестовий період – залежить відтворення біорізноманіття і сталість популяції риб у наших водоймах. В цей час риба потребує тиші та спокою, насамперед від людини.

Початок нересту риб залежить від різних факторів (готовності статевих продуктів, температури, розчинності газів, солоності води, наявності нерестового субстрату, тощо). З абіотичних факторів важливим є температура води.

Температурний режим визначає тривалість дозрівання статевих продуктів (сума активних температур).

Температура визначає початок нересту і його кінець. Відповідна температура є сигнальним чинником для початку нересту.

Для кожного виду риб необхідний свій діапазон температур, за яких відбувається нерест: для щуки ( +3 -18 ºС), окуня ( +4-15 ºС), судака ( +6-11 ºС), білизни ( +3-10 ºС), в’язя ( +6-9 ºС), плітки ( +7-15 ºС), синця ( +10-20 ºС), ляща (+15-19 ºС), плоскирки ( +18-23 ºС), краснопірки ( +19-26 ºС), чехоні ( +18-19 ºС), сазана ( +18-20 ºС), карася ( +18-23 ºС), лина ( +20-26 ºС), сома ( +20-27 ºС). Якщо температура води виходить за ці межі, нересту може взагалі не бути або він відбудеться частково.

Більшість наших прісноводних риб розмножується з весни до початку літа. Рано на весні починають нереститись: щука, окунь, в’язь, білизна, пізніше – плітка, лящ, судак, у кінці весни і на початку літа – плоскирка, карась, короп, лин, сом, верховодка та інші види риб. А форель струмкова та минь річковий нерестяться пізно восени та взимку.

 Кожний вид риби збирається на нерест в особливі місця – нерестовища.

 Щука, плоскирка, лящ, короп, краснопірка, судак, в’язь, та інші риби нерестяться переважно в заплавах річок, на мілководдях, головень і білизна – на швидкій течії, минь річковий на піщаному або каменистому ґрунті.

Строки розмноження одного і того самого виду можуть бути різними. За тривалістю періоду ікрометання виділяють 2 групи риб:

1) з одночасним (одноразовим) ікрометанням – вся ікра дозріває і відкладається одночасно (характерно для щуки, плітки, окуня, в’язя, чехоні, білизни, синця);

2) з порційним ікрометанням – ікра дозріває й відкладається порціями тривалий проміжок часу (для сазана, плоскирки, карася, лина, краснопірки, які відкладають ікру за 2 – 3 прийоми.).

З 1 квітня розпочинається нерестова заборона на вилов риби та інших водних біоресурсів.

В період нересту риби та розмноження інших водних біоресурсів органами рибоохорони дозволяється любительський лов риби однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега в місцях відкритих для любительського рибальства, в період весняно – літньої заборони.

 В період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добувати будівельні матеріали (видобування піщано-гравійної суміші, розчистка русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо), проводити змагання із спортивного рибальства, проводити підводне полювання, пересування плавучих засобів (човнів). В цей час дозвіл на використання плавальних засобів мають тільки органи, що займаються охороною водоймищ.

 Згідно норм ст.39 Закону України «Про тваринний світ» у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу,використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах).

 З метою охорони та  підвищення рибопродуктивності природних водойм Чернігіврибоохорона звертається до  кожного громадянина, свідомо прийняти участь у збереженні рибних запасів в нерестовий період.  Своєчасно повідомляйте за телефоном «гарячої лінії» Чернігіврибоохорони 0991121344 та (0462)937557 (цілодобово)  про варварське знищення водних біоресурсів із застосуванням заборонених знарядь лову. Бо браконьєрський вилов нерестуючої риби сітними знаряддями лову, електрострумом, вибухівкою знищує не тільки плідників і молодь, а й підриває кормову базу водойми.