м. Чернігів,
вул. П'ятницька, 69
тел./факс: (0462) 727-135
cnfishpatrol@cndro.gov.ua

Форма контакту


Символіка Держкомрибгоспу

АКВАКУЛЬТУРА / Про аквакультуру

      Враховуючи, що у світі аквакультура залишається в числі секторів економіки, що найбільш динамічно розвиваються, тенденція розвитку аквакультури як альтернативи рибному промислу буде зберігатись і надалі.

Для забезпечення сталого розвитку аквакультури (рибництва) України, її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках вважаємо одним із головних завдань - запровадження єдиного дієвого законодавчого механізму.

Маємо зазначити, що головним галузевим законом, що регламентує сферу аквакультури в Україні, є Закон України від 18 вересня 2012 року     № 5293-VI "Про аквакультуру".

Закон України "Про аквакультуру" складається з 6 розділів.

Розділ І містить в собі загальні положення, принципи державної політики у сфері аквакультури, права та обв’язки суб’єктів аквакультури, право власності на об’єкти аквакультури, а також надається широкий перелік термінів (глосарію), що застосовуються у сфері аквакультури.

Як головне слід відмітити, що законом дається чітке визначення аквакультури як напряму сільськогосподарської діяльності, що дає можливість суб’єктам аквакультури залучатись до державної підтримки, передбаченої для виробників сільськогосподарської продукції.

У Розділі ІІ зазначені державні органи, що здійснюють державне управління та контроль у сфері аквакультури, та визначені їх повноваження.

Розділ ІІІ визначає основні напрями організації діяльності в сфері аквакультури з урахуванням природоохоронних та ветеринарно-санітарних особливостей, а також особливості умов здійснення аквакультури та надання рибогосподарського водного об’єкта (його частин), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря в користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

Надзвичайно важливим є враховані даним законом принципові відмінності використання спеціальних рибогосподарських технологічних водойм (рибницьких ставків, басейнів, садків, тощо), комплекси яких широко застосовуються в аквакультурі (наприклад, ставкові та басейнові рибні господарства або "рибні ферми"), від загальних принципів використання класичних водних об’єктів (їх частин) для рибогосподарських потреб.

Також слід зазначити, що законом введено принципово новий – комплексний підхід надання водних об’єктів в користування на умовах оренди: водний об’єкт разом із земельною ділянкою водного фонду та гідротехнічні споруди.

Визначені напрямки і механізми державної підтримки суб’єктів аквакультури, наукового забезпечення у сфері аквакультури, селекційно-племінної роботи та рибогосподарської меліорації.

Окремою статтею у розділі відображені основні положення, що регулюють питання встановлення вимог щодо використання чужих та немісцевих видів в аквакультурі у відповідності до Регламенту Ради (ЄС)     № 708/2007 від 11 червня 2007 року.

Розділ IV визначає відповідальність за порушення законодавства у сфері аквакультури та відшкодування збитків.

Розділ V містить аспекти міжнародного співробітництва у сфері аквакультури.

Розділ VI містить прикінцеві та перехідні положення, а саме: визначено термін набрання чинності закону та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення колізій норм у зв’язку з прийняттям Закону України «Про аквакультуру».

 

 

 

 

Разом з тим зазначаємо, що у рамках проекту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) TCP/UKR/3301 "Розвиток законодавства у сфері аквакультури в Україні" ФАО надавало технічну допомогу Україні в розробці Закону України «Про аквакультуру». Зазначену технічну допомогу забезпечувала група юристів зі Служби розробки законодавства ФАО, спеціалісти з Департаменту рибного господарства ФАО та спеціалісти регіонального офісу ФАО в Будапешті.

 Також протягом 2012 – 2014 років прийнято ряд інших важливих законодавчих та нормативно-правових актів у сфері аквакультури.

 

 

 1. Законом України

від 4 липня 2014 року № 1592-VII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування орендної плати за водні об’єкти до місцевих бюджетів» врегульовано питання щодо справляння орендної плати за водні об’єкти (їх частини) та її зарахування до відповідних місцевих бюджетів тих територій, де знаходяться водні об’єкти.

Метою даного Закону є приведення положень Бюджетного кодексу України до положень Водного кодексу України у зв’язку із зміною підходу надання в оренду водних об’єктів разом із земельною ділянкою та додаткове наповнення місцевих бюджетів за рахунок орендної плати за водні об’єкти, що знаходяться на території села, селища, міста, району, області, забезпечення заінтересованості органів місцевого самоврядування у впорядкуванні, а також раціональному використанні водних об’єктів для цілей аквакультури.

 

 

 

2. Щодо врегулювання питань оренди.

 

2.1. Відповідно до законодавства водні об’єкти, у тому числі рибогосподарські технологічні водойми для цілей аквакультури надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором), відповідно до договору оренди, погодженого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року          № 420 затверджена форма Типового договору оренди водних об’єктів, у тому числі рибогосподарської технологічної водойми. Даним Типовим договором передбачено, що об’єктом оренди є вода (водний простір) водного об’єкта, у тому числі рибогосподарської технологічної водойми, та земельна ділянка під водним об’єктом. Також типовим договором встановлюються строк дії договору, умови використання та повернення об’єкта оренди.

 

 

Розмір орендної плати для суб’єктів аквакультури визначається відповідно до затверджених методик:

 

за водний об’єкт нараховується відповідно до

Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.05.2013 № 236;

за рибогосподарську технологічну водойму нараховується відповідно до Методики визначення розміру плати за використання на умовах оренди частини рибогосподарського водного об’єкта, рибогосподарської технологічної водойми, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.01.2014 № 11;

за земельну ділянку – з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, що визначається за формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 року № 1724.

 

 

 

2.2. Надання водних об’єктів у користування на умовах оренди для цілей аквакультури здійснюється за наявності паспорта водного об’єкта.

 

 

Порядок розроблення паспорта водного об’єкта затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99.

 2.3. Надання рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.

 

 

Порядок розроблення паспорта рибогосподарської технологічної водойми затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.12.2013 № 742.

 3.Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.01.2013 № 45 затверджено Зони аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України, дотримання яких, як одної із умов передачі водних об’єктів в оренду,  дозволить суттєво підвищити показники виробництва продукції аквакультури. Даним наказом визначається продуктивність одного гектару виробничих потужностей в залежності від кліматичних умов (природно - географічних зон України), з урахуванням екстенсивного/інтенсивного ведення технологічних процесів вирощування товарної риби та природної продуктивності водойм.

 

 

 

4. З метою відновлення реального сектору та виведення із тіні продукції аквакультури (рибництва), починаючи з 2012 року впроваджена нова форма річної галузевої звітності з виробництва продукції аквакультури                № 1А-риба (річна), що має вирішити питання одержання цілісної та достовірної інформації щодо обсягів виробництва продукції аквакультури. Дана форма затверджена

наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.2012 № 141 із змінами внесеними наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.12.2013         № 714, погоджена Державною службою статистики України та її запровадження забезпечує створення цілісної системи організації і контролю результативних показників виробництва продукції аквакультури в Україні.

 5. Крім того, для налагодження первинного обліку виробництва продукції аквакультури на кожному з етапів технологічного процесу вирощування об’єктів аквакультури, а також вилову товарної продукції, розроблені та

затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.06.2012 № 362 спеціальні форми первинної документації для суб’єктів рибного господарства в галузі аквакультури. Реалізація даного наказу дає можливість суб'єктам господарювання запровадити цілісну систему організації обліку продукції аквакультури на усіх стадіях виробничого процесу, та забезпечити дієвий контроль результативних показників виробництва продукції аквакультури.

 6. З метою удосконалення нормативної бази регламентуючий проведення робіт із штучного відтворення водних біоресурсів, пов’язаного з їх вселенням у рибогосподарські водні об’єкти,

наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2012 № 414 затверджено новий Порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, у якому в першу чергу розширено перелік об’єктів відтворення, їх якісні та кількісні показники. Разом з тим, даним нормативним документом чітко визначено порядок проведення робіт з відтворення, акліматизації та переселення риби та інших водних біоресурсів (включаючи види, які занесені до Червоної книги України) у рибогосподарських водних об’єктах загальнодержавного значення (крім водних об’єктів, розташованих у межах територій та об’єктів природно - заповідного фонду) підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами України, іноземцями й особами без громадянства, що здійснюють рибогосподарську діяльність. Головним завданням робіт із штучного зариблення є збільшення біопродукційного потенціалу рибогосподарських водойм України, підвищення їх рибопродуктивності та поліпшення екологічної ситуації. Разом з тим, маємо зазначити, що при розробці даного Порядку, поряд з галузевими також були враховані норми законів України "Про тваринний світ", "Про Червону книгу України", "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них".

 Слід також зазначити, що всі вищезазначені накази пройшли відповідну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, та їх дія поширюється як на юридичних так і на фізичних осіб, що здійснюють виробництво рибопосадкового матеріалу та товарної продукції в умовах аквакультури.